Членские взносы в СНТ по новому закону 2023

Здравствуйте, в этой статье мы постараемся ответить на вопрос: «Членские взносы в СНТ по новому закону 2023». Если у Вас нет времени на чтение или статья не полностью решает Вашу проблему, можете получить онлайн консультацию квалифицированного юриста в форме ниже.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного
стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб
в Україні введено воєнний стан, строк дії якого продовжено Указом Президента
України від 14.03.2022 № 133 з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року
строком на 30 діб.

В настоящее время военное положение продолжает действовать.

1. На время действия военного положения отсчёт срока для принятия наследства приостанавливается на период не более 4 месяцев. Наследники могут получать свидетельства о праве на наследство после истечения срока для его принятия. То есть получить свидетельство можно через 10 месяцев.
2. Отсчёт граничного срока для принятия наследства приостанавливается на весь период действия военного положения. То есть граничный срок 6 месяцев + весь срок действия военного положения.
3. Наследственное дело по заявлению наследника заводит любой нотариус Украины независимо от места открытия наследства. После открытия наследственного дела нотариус пересылает документы тому нотариусу, который непосредственно будет оформлять принятое наследство и выдавать наследнику свидетельство о праве на наследство.
4. При отсутствии доступа к Наследственному реестру нотариус заводит наследственное дело без использования реестра. В течение 5 рабочих дней после возобновления доступа в реестр производится проверка наличия наследственного дела, наследственного договора или завещания. Запрещена выдача Свидетельства о праве на наследство в наследственном деле, открытом без использования Наследственного реестра до момента регистрации в реестре.
5. Если оформление завещаний и доверенностей в условиях военного положения при отсутствии доступа к Наследственному реестру и Единому реестру доверенностей производится без использования этих реестров, то необходимо дальнейшее внесением в них сведений на протяжении 5 рабочих дней с дня возобновления такого доступа.
6. Перечень необходимых документов для подачи заявления о принятии наследства:

• паспорт и код наследника,
• свидетельство о смерти наследодателя,
• документы на наследуемое имущество
• документы, подтверждающее родство.

Что такое универсальное детское пособие

Федеральный закон от 21.11.2022 № 455-ФЗ вводит в действие с 1 января 2023 года универсальное детское пособие, которое смогут получать все нуждающиеся семьи с детьми, независимо от их возраста, но не старше 17 лет. В указанных целях закон вносит соответствующие изменения в Федеральный закон от 19.05.1995 № 81-ФЗ «О государственных пособиях гражданам, имеющим детей».

Новое пособие будет носить официальное название – ежемесячное пособие в связи с рождением и воспитанием ребенка. Право на его получение предоставлено нуждающимся в социальной поддержке беременным женщинам и лицам, имеющим детей в возрасте до 17 лет, являющимся гражданами РФ и постоянно проживающими на территории России.

Внимание! Иностранные граждане, лица без гражданства, беженцы, вынужденные переселенцы и прочие категории лиц, не имеющих российского гражданства, получать пособие не смогут.

Таким образом, пособие в связи с рождением и воспитанием ребенка будет предоставлено (новая редакция ст. 9 Федерального закона от 19.05.1995 № 81-ФЗ):

• беременным женщинам, если срок беременности составляет шесть и более недель и они встали на учет в медорганизации в ранние сроки беременности (до двенадцати недель);
• одному из родителей, усыновителей, опекунов или попечителей ребенка в возрасте до 17 лет, являющегося гражданином РФ и постоянно проживающего на территории РФ.

Универсальное пособие заменит собой следующие существующие в настоящее время детские выплаты и пособия:

• ежемесячное пособие женщине, вставшей на учет в медицинской организации в ранние сроки беременности;
• пособие по уходу за ребенком гражданам, не подлежащим обязательному соцстрахованию на случай временной нетрудоспособности и в связи с материнством;
• ежемесячную выплату в связи с рождением (усыновлением) ребенка до достижения им возраста 3 лет;
• ежемесячную денежную выплату на ребенка в возрасте от 3 до 7 лет включительно;
• ежемесячную денежную выплату на ребенка в возрасте от 8 до 17 лет.

В течение какого периода можно получать универсальное детское пособие

Универсальное пособие беременным женщинам будет назначаться после наступления срока беременности 12 недель. Выплачивать его будут за период начиная с месяца постановки на учет в медицинской организации (не ранее наступления срока беременности шесть недель) до месяца родов или прерывания беременности включительно. Пособие выплачивается за полный месяц независимо от даты наступления срока беременности 6 недель, даты родов или прерывания беременности. Если прерывание беременности произойдет до наступления срока беременности 12 недель, пособие выплачиваться не будет.

Пособие в связи с рождением и воспитанием ребенка будет выплачиваться начиная с месяца рождения ребенка, если обращение с соответствующим заявлением последовало в срок не позднее 6 месяцев со дня рождения ребенка. В остальных случаях пособие будет выплачиваться, начиная с даты обращения за его назначением (новая редакция ст. 9.1 Федерального закона от 19.05.1995 № 81-ФЗ).

Пособие выплачивается за полный месяц независимо от даты рождения ребенка, даты достижения ребенком возраста 17 лет или даты обращения за назначением пособия.

Если женщина получала ежемесячное пособие в период беременности, указанное пособие в случае рождения ребенка назначается и выплачивается с месяца, следующего за месяцем его рождения. Пособие на ребенка будет назначаться на 12 месяцев, но на срок не более, чем до достижения ребенком возраста 17 лет. По достижении ребенком возраста 17 лет выплата пособия прекращается.

А оформлення права на спадщину у сільській раді чинним законодавством не передбачено. Внаслідок цього мешканці сільських населених пунктів мають витратити багато часу та грошей для оформлення права на спадщину. Ці самі проблеми стосуються і питання проведення державної реєстрації прав спадкоємців у сільських населених пунктах на успадковане ними нерухоме майно.

Не буде спадкоємцем четвертої черги той, хто проживав разом із спадкодавцем, але був у зареєстрованому шлюбі з іншою людиною.

Автор: Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці. Нова звітність, яка об’єднує в собі два звіти, а саме ЄСВшну форму № Д4 та форму № 1ДФ, затверджена наказом № 7731.
Таким способом закон захищає всіх, хто не може сам про себе подбати. Це непрацездатні: жінки і чоловіки, які досягли пенсійного віку; інваліди; діти до 18 років.

Законодатель освободил граждан от обязанности оплачивать налог при вступлении в наследство. Однако, это не говорит о том, что остальные расходы, в том числе, пошлина, также были аннулированы. Лица, столкнувшиеся с процедурой наследования, должны иметь представление о количестве и размерах пошлин, подлежащих уплате в пользу государства. Ввиду того, что процесс наследования нередко сопровождается необходимостью совершения ряда юридических действий, необходимо принимать во внимание, что за каждое из них следует платить в отдельности. Так, различными видами государственного сбора облагается получение свидетельства о наследовании, регистрация прав собственности, охрана имущества и иные юридически значимые процедуры. Помимо этого, стоит принимать во внимание обязанность оплачивать услуги специалиста, тарифы на которые фиксируются в каждом регионе отдельно. Таким образом, перед тем, как подавать нотариусу заявление, рекомендуется в рамках первой консультации уточнить прайс-лист специалиста и ознакомиться со всеми тарифами, действующими в регионе.

Які документи потрібні для оформлення спадщини?

Першочерговим документом, який варто оформити спадкоємцю – це заява про претензії на спадщину. Воно подається у державній або приватній нотаріальній конторі. Крім нього, для отримання спадщини за заповітом потрібно пред’явити нотаріусу такі документи:

• заповіт (якщо спадкоємець його має);
• свідоцтво про смерть спадкодавця (оригінал) або рішення суду про визнання такого померлим;
• паспорт та ІПН спадкоємця;
• довідка-характеристика з БТІ на нерухоме успадковане майно;
• документальні підтвердження родинних стосунків з померлим;
• документальні підтвердження місця відкриття спадщини;
• правовстановлюючі документи на рухоме і нерухоме успадковане майно.

Спадкування за заповітом в Україні (і в будь-якій країні) – процедура, правила оформлення якої можуть змінюватися в конкретній ситуації. Перед тим як отримати спадщину в Україні, який претендує на нього особі можуть знадобитися додаткові документи і підтвердження. За документ, який підтвердить родинний зв’язок з спадкодавцем, можуть служити:

• свідоцтво про народження, пред’явлене спадкоємцем;
• свідоцтво про шлюб із спадкодавцем (для вдівця/вдови) або розірвання шлюбу;
• вердикт суду, що підтверджує факт родинних відносин;
• документ, що підтверджує факт спільного проживання особи яка претендує зі спадкодавцем аж до дня його смерті.

В якості підтвердження місця відкриття спадщини можуть бути прийняті:

• видана в ЖЕКу, житловому кооперативі або іншій організації довідка із зазначенням місця реєстрації померлого;
• будинкова книга з записом про постійну реєстрацію спадкодавця на день його смерті.

У деяких випадках права власності померлого на зазначені в заповіті об’єкти майна виявляються спірними і вимагають підтверджень. Як документи, що встановлюють права власності померлого, можуть бути надані:

• документи на нерухомість – договору про купівлю-продаж, обмін, дарування, сертифікати на право на земельні паї, свідоцтво про право на спадщину, оформлене на ім’я спадкодавця, судові рішення про визнання прав на майно;
• свідоцтво про реєстрацію авто або іншого транспортного засобу;
• договору про банківські вклади;
• виписка з реєстру цінних паперів та ін.

Строки подачі документів на спадщину

Згідно із законом термін прийняття спадщини становить 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Якщо ви проживали (були зареєстровані) з ним за однією адресою, вважається, що ви автоматично прийняли спадщину, якщо не подали заяву про відмову від спадщини.

Це не означає, що подавати заяву про прийняття спадщини в такому випадку взагалі не потрібно. Якщо до складу спадщини входить нерухоме майно подати заяву все одно доведеться для переоформлення на вас документів. Інакше ви просто не зможете надалі жодним чином розпорядитися таким майном.

Просто в такому випадку ви не обмежені 6-місячним терміном і можете подати заяву навіть після його закінчення. Це стосується тільки тих спадкоємців, хто був зареєстрований зі спадкодавцем на момент смерті за однією адресою. Якщо ж це не ваш випадок, то потрібно встигнути подати заяву в 6-місячний термін.

Місце відкриття спадщини

Для того щоб отримати спадщину, після смерті спадкодавця або визнання його померлим судом, необхідно звернутися з заявою про прийняття спадщини до нотаріусу, на території якого нотаріального округу було відкрито спадщину. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлої.

Питання щодо визначення місця відкриття спадщини конкретизовано врегульовуються Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Так, за цим порядком, місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

Варто звернути увагу, що існують особливості визначення місця відкриття спадщини після смерті наступних категорій осіб:

• військовослужбовців строкової служби, а також осіб, які навчалися в навчальних закладах, що розташовані поза місцем їх проживання, місцем відкриття спадщини визнається те місце, де вони проживали до призову на строкову військову службу або до вступу до відповідного навчального закладу;
• громадянина, який проживав у будинку-інтернаті для інвалідів, ветеранів, самотніх осіб та людей похилого віку, іншому закладі соціального призначення, місцем відкриття спадщини вважається місцезнаходження відповідного закладу;
• місцем відкриття спадщини після осіб, померлих в установах виконання покарань, визнається останнє місце проживання до арешту (взяття під варту);
• після смерті громадянина, який проживав на території монастиря, храму, іншого культового будинку, місцем відкриття спадщини вважається місцезнаходження відповідного будинку;
• якщо спадкодавець, якому належало майно на території України, мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається на підставі Закону України „Про міжнародне приватне право”.

Останнє відсилає нас до Закону України «Про міжнародне приватне право», згідно ст. 70 якого, спадкові відносини регулюються, з урахуванням ст.ст. 71 та 72 даного Закону, правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.

Що стосується спадкування нерухомого майна, згідно ст. 71 Закону, регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України.

В свою чергу, ст. 72 Закону України «Про міжнародне приватне право» вказує на здатність особи на складання і скасування заповіту, а також те, що форма заповіту і акта його скасування визначаються правом держави, у якій спадкодавець мав постійне місце проживання в момент складання акта або в момент смерті. Заповіт або акт його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання відповідає вимогам права місця складання заповіту або права громадянства, або права звичайного місця перебування спадкодавця у момент складання акта чи в момент смерті, а також права держави, у якій знаходиться нерухоме майно.

Оподаткування доходів, які були прийнятті у спадщину

Статтею 174 ПК України передбачено оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину майна, майнових чи немайнових прав.

За нульовою ставкою оподатковуються такі об’єкти спадщини:

• вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення;
• вартість власності, зазначеної в підпунктах “а”, “б”, “ґ” пункту 174.1 ст. 174 ПК України, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах “а”, “б” пункту 174.1 ст. 174 ПК України, що успадковуються дитиною-інвалідом;
• грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

Також, об’єкти спадщини оподатковуються:

• за ставкою 5% вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення;
• за ставкою 18% для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

ОФОРМЛЕННЯ СПАДЩИНИ КИЇВ 2021

У разі відсутності заповіту, а також в разі відмови від прийняття спадщини спадкоємцями, вказаними в заповіті, або визнання його недійсним, відбувається спадкування за законом. Право на спадкування в цьому випадку мають наступні особи:

1 черга: Діти, чоловік, батьки померлого.

Якщо спадкоємців першої черги немає, або вони не вжили дій для прийняття спадщини, вступають у спадок спадкоємці наступних черг. Спадкоємці за законом закликаються до спадкування у порядку черговості. Черговість спадкоємців залежить від ступеня споріднення їх зі спадкодавцем. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

2 черга: рідні брати та сестри спадокодавця, дід, баба померлого

3 черга: дядько та тітка;

4 черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше ніж 5 років до відкриття спадщини.

5 черга інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення

Спадкоємці за законом закликаються до спадкування у порядку черговості. Черговість спадкоємців залежить від ступеня споріднення їх зі спадкодавцем. Якщо спадкоємців першої черги немає, або вони не вжили дій для прийняття спадщини, вступають у спадок спадкоємці наступних черг. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття .

Семейное право – отрасль права, регулирующая личные и имущественные отношения между гражданами, возникающие из брака, рождения детей и принятия детей на воспитание в условиях семьи.

Брачно-семейные отношения в отличие от гражданских имеют ряд особенностей: они возникают из родства, брака, усыновления (а не из договоров), а все имущественные отношения вытекают из личных (в гражд. праве наоборот) и связывают близких людей (родственников, супругов); семейные права и обязанности нельзя отчуждать, продавать, покупать, дарить как имущественные (алименты) так и личные (воспитание детей); они регулируются Семейным Кодексом Украины (вступил в силу с 01.01.2003 г.) и в большинстве случаев эти отношения регулируются нормами морали, а не только правовыми, что характерно только для семейного права.

Основными принципами семейного права являются: свобода и добровольность брачных отношений; свобода расторжения брака; единобрачие; равенство прав супругов; приоритет семейного воспитания детей, обеспечение безусловной защищенности их интересов и прав, а также интересов и прав нетрудоспособных членов семьи.

Система семейного права состоит из 2-х частей: общей и особой. Общая часть содержит общие нормы, которые распространяются на все семейно-правовые отношения. К ним относятся: нормы о предмете, законодательстве, цели и задаче, принципах, субъекты семейных правоотношений и др. Особая часть представляет собой совокупность институтов, каждый из которых регулирует определенную разновидность семейных отношений: брак (порядок его регистрации и прекращение), правоотношения (правоотношения супругов, правоотношения родителей и детей, правоотношения других членов семьи), усыновление, опека и попечительство, регистрация актов гражданского состояния.

С 1 января 2023 г. собственники наделяются правом бесплатно получать информацию о том, кто зарегистрирован в их жилом помещении — причем, получать согласие зарегистрированных граждан не потребуется (Закон от 14 июля 2022 г. № 304-ФЗ).

В рамках такого информирования будут предоставляться персональные данные жильцов: Ф.И.О., дата и место рождения, дата постановки на регистрационный учет, а по иностранным гражданам — также дополнительно сообщат их гражданство и срок регистрации.

Эти поправки понадобились в связи с тем, что органы МВД (которые ведут сейчас регистрационный учет граждан по месту жительства и пребывания) отказывались предоставлять собственникам жилых помещений информацию о зарегистрированных жильцах без их согласия (как того требует Закон о защите персональных данных №152-ФЗ).

А как собственник мог получить такое согласие, не зная, кто вообще числится на регистрационном учете, МВД не разъясняло.

Що таке фактичне прийняття спадщини?

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦКУ, якщо спадкоємець на момент відкриття спадщини постійно проживав зі спадкодавцем і у встановлені строки не відмовився від спадщини, то вважається що він її фактично прийняв. Тобто особа, яка проживала зі спадкодавцем, по спливу шести місяців із дня відкриття спадщини автоматично вважається такою, що прийняла спадщину.

Це правило може призвести навіть до того, що спадкоємцем в результаті стане особа, що знаходиться далі у черзі спадкування.

Наприклад, зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини проживала його цивільна дружина. Вона абсолютно підпадає під критерій четвертої черги спадкування, визначеної статтею 1264 ЦК: особа, яка не менше п’яти років до відкриття спадщини проживала зі спадкодавцем однією сім’єю. Припустимо, особи з третьої та другої черги не знали про відкриття спадщини. Тож після спливу шести місяців, особа з четвертої черги стала повноцінним спадкоємцем.

Право на спадкування за законом

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом в порядку черговості, визначеною у статтях 1261 – 1265 цього Кодексу (частини перша та друга статті 1223 Цивільного кодексу України).

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, коли спадкоємцями укладено договір про зміну черговості права на спадкування.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Така заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника, а заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Платежі за оформлення спадщини

Державне мито

Якщо Ви оформляєте в державній нотаріальній конторі свої спадкові права, то відповідно до вимог чинного законодавства Вам необхідно сплатити наступні платежі.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України “Про нотаріат”, за вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.
Розмір ставок державного мита за видачу свідоцтв про право на спадщину та пільги щодо його сплати встановлені Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 № 7-93 (із змінами і доповненнями).

Так, за видачу свідоцтва про право на спадщину стягується державне мито у розмірі, встановленому підпунктом “ж” пункту 3 статті 3 зазначеного Декрету.

Пільги

Пільги щодо сплати державного мита передбачені статтею 4 вищезазначеного Декрету.
Зокрема, від сплати державного мита звільняються громадяни за видачу їм свідоцтва про право на спадщину:

• на житловий будинок, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;
• на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства;
• неповнолітні спадкоємці.

Крім того, від сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій, в тому числі і за видачу свідоцтва про право на спадщину, звільняються громадяни:

• віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• віднесені до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років;
• віднесені до четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 01.01.1993 вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
• інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
• інваліди I та II групи.

Строки для прийняття спадщини

Для прийняття спадщини законом встановлено строк у шість місяців, який починається з часу смерті спадкодавця або оголошення його померлим.
Разом з тим, у разі пропуску цього строку через поважні причини, такий спадкоємець може звернутися до суду з проханням визначити йому додатковий строк, достатній для подання відповідної заяви.
Існує таке поняття, як відумерлість спадщини. Так, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом (або усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини чи відмови від її прийняття) суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Внаслідок такого рішення спадщина переходить у власність територіальної громади за місцем її відкриття.

Оформлення спадщини на землю

По наследству переходят все объекты недвижимости, в том числе и земля. Важно понимать, что унаследовать землю можно только тогда, когда наследодатель был ее собственником. Часто бывает, что умерший владел земельным участком на праве пользования, такое имущество унаследовать нельзя, так как оно принадлежит другому человеку.

У спадщину переходять всі об’єкти нерухомості, в тому числі і земля. Важливо розуміти, що успадкувати землю можна тільки тоді, коли спадкодавець був її власником. Часто буває, що померлий володів земельною ділянкою на праві користування, таке майно успадкувати не можна, так як воно належить іншій людині.

Право власності на землю підтверджується: державним актом на землю, рішенням суду, договором міни, купівлі-продажу, дарування та іншими.
Кожній земельній ділянці присвоюється унікальний кадастровий номер, наявність якого обов’язкова для переоформлення права власності з померлого власника на його спадкоємців. Що робити якщо земельна ділянка не має кадастрового номера? Потрібно його привласнити. Для цього необхідно звернутися до землевпорядника, який розробить технічну документацію, погодити межі ділянки з сусідами, подати технічну документацію на затвердження органу місцевого самоврядування і зареєструвати землю в державний кадастр.
Присвоєння кадастрового номера є досить довгою і важкою справою, особливо якщо ділянка проблемна (неправильно визначено межі на місцевості, існують накладки меж земельної ділянки, суперечки з сусідами і т.п.) Для того щоб вирішити питання присвоєння кадастрового номера швидко і без турбот, звертайтеся до професіоналів.
Окремо слід звернути увагу на землі сільськогосподарського призначення. Майже всі знають, що в Україні діє мораторій на відчуження цієї категорії земель. Але все ж, ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства можуть передаватися у спадок. Певні обмеження передбачені тільки для іноземних громадян, які зобов’язані продати землю протягом року після того як її успадкують. Тому важливо розуміти правові наслідки оформлення нерухомості (особливо землі) у спадок щоб потім не довелося розлучатися з власним нерухомим майном.

Похожие записи:

• Размер штрафа за утерянный паспорт
• Можно ли оформить ОСАГО по временной регистрации
• Как получить статус малоимущей семьи в 2023 году